Малевич[ режисер Дарʼя Онищенко ]///

Документальна стрічка про художника, який назавжди змінив мову мистецтва. Фільм розкриває український контекст Малевича — його духовне коріння, зв’язок із Києвом, з часом Голодомору.
Від “Чорного квадрата”, розміщеного як ікону, до викладацьких років у Київському художньому інституті — це історія про свободу від форми і водночас глибоке вкорінення у своїй землі.
“Малевич” нагадує: українська культура завжди була частиною світового авангарду, навіть якщо світ дізнався про це пізніше.

Довбуш[ режисер Олесь Санін ]///

Історичний епос Олеся Саніна переносить нас у XVIII століття, де гуцули піднімаються проти шляхетського гніту. Та фільм — не лише про боротьбу, а про братерство, свободу і відповідальність.
Масштабна постановка, знята в Карпатах, поєднує документальність з міфом: Олекса Довбуш стає архетипом людини, що бореться не за славу, а за гідність. Це історія, яка звучить особливо сучасно — коли свобода знову потребує захисту.

Ти — космос[ режисер Павло Остріков ] ///

Повнометражний дебют Павла Острікова переносить українського героя у майбутнє — у безмежжя Всесвіту. Останній живий чоловік після вибуху Землі намагається врятувати іншу людину — французьку астронавтку, яка виходить на зв’язок.
“Ти — космос” — не просто наукова фантастика, а філософський фільм про самотність, емпатію і людяність. Про те, що навіть у безмежжі космосу людина залишається не одна, доки здатна чути іншу. Премʼєра фільму відбудеться 20 листопада 2025

Люксембург, Люксембург[ режисер Антоніо Лукіч ]///

Драмеді Антоніо Лукіча — це фільм-погляд на наше сьогодення з ніжною іронією. Двоє братів із Лубен, настільки різних, наскільки можуть бути люди однієї крові, отримують звістку про батька, що зник багато років тому. Їхня подорож до Європи перетворюється на шлях до самих себе.
Стрічка майстерно поєднує гумор і смуток, побут і філософію, доводячи: українська провінція може бути не тлом, а головним героєм — зі своїм світлом, хаосом і людяністю.

Довга доба[ режисер Алан Бадоєв ]///

Документальний фільм Алана Бадоєва — це колективний щоденник перших днів повномасштабного вторгнення.
Створений із понад 200 годин відео, знятих українцями на телефони, він складається з реальних історій — військових, медиків, цивільних. Це не просто документ, а спроба зберегти пам’ять, що болить.
“Довга доба” показує, як війна змінює людину, але не забирає в неї здатності любити, мріяти і допомагати іншим.

Я, Ніна[ режисер Марися Нікітюк ]///

Фільм, заснований на реальній історії телеведучої Яніни Соколової, — не про хворобу, а про гідність і переродження. Головна героїня, Ніна Сокіл, дізнається про рак, і її “ідеальне життя” руйнується.
Та замість драматизму — чесність і підтримка, які допомагають глядачеві побачити, що навіть у кризі можна знайти нову силу. Картина порушує тему тілесності, самоцінності та прийняття — і вчить говорити вголос про те, що досі було табуйованим.

Памфір[ режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук ]///

Дмитро Сухолиткий-Собчук створює кінематографічний міф — історію батька, який повертається додому і змушений знову зіткнутися з минулим. “Памфір” — це фільм про межу між добром і злом, вірою й відчаєм, любов’ю й відповідальністю.
Знятий у стилі експресивного неореалізму, він поєднує язичницькі образи з документальною щирістю. Історія, яка показує, що навіть у темряві можна залишатися людиною — і саме це робить її універсальною.