Креативність та інші фундаменталізми[ Паскаль Ґілен ]///

Спочатку було створено плаский світ, шостого дня — креативну людину, а сьомого — скасовано заборону на працю. Книжка побудована як восьмиденна подорож, що розгортається між кінцем 1980-х і початком 2010-х років, у якій Ґілен розглядає суспільний контекст креативності.
Як креативність стала «вимогою сьогодення» і чи здатна вона не вихолощитись у власній надмірності після того, як із поля культури проникла в економіку й політику? У книжці Ґілен говорить про креативність на трьох рівнях: індивідуальному, інституційному й загальносуспільному.

• 1
• 2
• 3

Richard Avedon: Relationships[ Rebecca A Senf, Richard Avedon, James Martin, Andrew Schultz, Nicolas Ballario, Maria Luisa Frisa ]///

Протягом своєї шістдесятилітньої кар'єри фотограф Річард Аведон працював з величезним колом портретних ''об'єктів''. Він також часто повертався до тих самих сюжетів і героїв.

Richard Avedon: Relationships якраз показує повторюваних персонажів: Beatles, Енді Воргола, Мерилін Монро та Аллена Гінзберга. Мабуть, його найінтимніші та найтриваліші фотографічні стосунки відбулися з другом і соратником Труменом Капоте.

Цей каталог, відібраний з великої колекції Аведона в Центрі креативної фотографії кураторкою Ребеккою А. Сенф, представляє 100 модних і портретних фотографій, які підкреслюють роль побудови стосунків у практиці Аведона. Його розуміння окремих об'єктів зйомки, а також кристальна технічна майстерність дозволили створювати портрети, що сяють життям.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6

Good News[ David LaChapelle ]///

Good News розповідає про творче відродження Девіда Лашапеля, коли він віддався роздумам про смертність, виходячи за межі матеріального світу в пошуках раю.
Завдяки монументальному кураторству зображень, це піднесена та захоплююча робота, яка намагається закарбувати те, що неможливо закарбувати. Це остання частина "оповідання" Лашапеля в серії книг, які захопили покоління глядачів по всьому світу. Видавництво Taschen

• 1
• 2
• 3
• 4

БОЙЧУКІЗМ. Проєкт "Великого стилю"[ Валентина Клименко ]///

Видання про одне з найважливіших явищ українського мистецтва ХХ століття. Книга розповідає про спробу створення цілісного національного стилю, що поєднав монументальність, колективну творчість і звернення до історичної спадщини. Каталог зібраний на основі виставкового проєкту й фіксує сучасне бачення бойчукізму в мистецтвознавчому та культурному контексті.

• 1
• 2
• 3
• 4

Playground Magazine Issue 3[ studio playground ]///

Playground – журнал, що наважується досліджувати, ставити під сумнів та переосмислювати креативні індустрії. Через есеї, котрі спонукають до роздумів, репортажі та сміливі, чесні розмови, він стає простором, де цікавість зустрічається з грою та натхненням.
Третій 112-сторінковий випуск журналу досліджує креативні індустрії крізь призму свободи, об’єднуючи понад 40 творчих людей для співпраці над темою, яка виходить далеко за межі творчого світу.
Оскільки все більше креативників обирають працювати самостійно й звільнятися від жорстких структур, стає зрозуміло, що існує прагнення уникнути правил, ієрархій, недовіри та нечесності.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6

Далекі обрії[ Софія Яблонська ]///

Третій тревелоґ української мандрівниці, письменниці та фотографки Софії Яблонської, який описує її навколосвітню подорож. Його Яблонська написала під час мандрів у 1934-1935 роках.
Цей роман нагадує своєрідний подорожній щоденник, до якого авторка зверталась, щоб схопити найцікавіші моменти мандрівки: зафіксувати особливі місця, описати зникаючі народності, довірити найінтимніші переживання, як-от зустрічі з в'єтнамським князем, та думки щодо колонізаційних процесів, які вона спостерігала, подорожуючи голландськими та французькими колоніями.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5

What is post-branding?[ Oliver Vodeb, Jason Grant ]///

Пост-брендінг сприяє кращому дизайну публічних комунікацій для громадських та активістських груп, замінюючи хижацькі принципи корпоративного брендингу новим набором стратегій, вбудованих у нову культуру ремесла. Новий спосіб буття та пізнання, новий спосіб взаємодії зі світом.
Бренди не просто вторгаються в культуру, вони є нашою культурою. Вони є спонсорованими механізмами для конструювання i маніпулювання значенням та людською ідентичністю. Але чи повинні ми поступатися такою фундаментальною людською потребою ринку? Якщо ні, то чому ні, і чи є альтернатива?

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5